УДК: 616.12-02:616.24-08:615.032.001.5
МПК7: А61К 31/00, А61Р 7/00, А 61Р 11/00
№ держреєстрації: 0104U000932

Інв. № 0207U000044

Академія медичних наук України
Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (НІФП)
03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10;
тел. 2755488; факс 2752118
E-mail: secretar@ifp.kiev.ua

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор НІФП
академік АМН України,

____________ Ю.І. Фещенко

2006.12.12

ЗВІТ
ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФУЗІЙНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ОСНОВІ СОРБІТОЛУ ТА НАТРІЮ ЛАКТАТУ У ХВОРИХ ІЗ ДЕКОМПЕНСОВАНИМ ХРОНІЧНИМ ЛЕГЕНЕВИМ СЕРЦЕМ
А.04.01
(заключний)

Заст. директора з наукової роботи

д-р мед. наук, професор                                                                   В.М. Петренко

                                                            2006.12.06

Науковий керівник теми,

зав. клініко-функціональним відділенням,

д-р мед. наук, професор                                                                   В.К. Гаврисюк

                                                            2006.11.17

2006

Рукопис закінчений 17 листопада 2006 р.

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 105 с., 15 табл., 3 додатки, 60 джерел.

Об’єкт дослідження – хворі на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) із декомпенсованим хронічним легеневим серцем (ХЛС).

Мета роботи – оцінити безпечність та вивчити вплив інфузійних розчинів на основі сорбілакту та натрію лактату на стан агрегаційної здатності тромбоцитів, реологічні властивості і гомеостаз у хворих із декомпенсованим ХЛС.

Методи дослідження – загальноклінічні, функціональні, статистичні.

Результати та їх новизна: у хворих на ХОЗЛ із ХЛС мають місце порушення агрегаційної здатності тромбоцитів, реологічних властивостей, газового стану та кислотно-основного складу крові.

Внутрішньовенне введення фуросеміду у дозі 20 мг у більшості хворих викликає збільшення ступеня гемоконцентрації та є протипоказаним при гематокриті 50,2 % і більше.

Сорбілакт і реосорбілакт не мають негативних побічних ефектів. Сорбілакт зменшує спон-танну та АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів in vitro, переважаючи реосорбілакт за ступенем проявів антиагрегаційного ефекту. Реосорбілакт обумовлює вірогідне зменшення в’язкості крові на всіх швидкостях зрушення, не впливаючи на показник еластичності еритроцитів.

Показники газового складу і кислотно-основного стану крові у хворих на ХОЗЛ вказують на наявність гіпоксемії та гіперкапнії при збільшенні концентрації бікарбонатів (НСО3 -, SВС) і показника надлишка буферних основаній (SВЕ) при незмінному рН крові, що можна трактувати як прояв компенсованого дихального ацидозу. Інфузії препарату реосорбілакт (по 200,0 мл щоденно на протязі одного тижня) хворим із декомпенсованим ХЛС і гіперкапнією суттєво не впливають на показник напруги СО2 в крові при наявності тенденції, що обумовлює підвищення оксигенації крові.

На основі отриманих матеріалів розроблено спосіб лікування хворих на декомпенсоване хронічне легеневе серце шляхом застосування інфузійних препаратів на основі сорбітолу та натрію лактату.

Ступінь впровадження – опублікована 1 монографія, видані 1 методичні рекомендації, 72 статі і тези, підготовлено 1 нововведення, зроблено 7 доповідей на міжнародних і республіканських наукових симпозіумах і конференціях.

Галузь застосування – терапія, пульмонологія, фтизіатрія, кардіологія.

ХРОНІЧНЕ ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ, АГРЕГАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ТРОМБОЦИТІВ, РЕОЛОГІЧНІ ПОРУШЕННЯ, ГАЗОВИЙ СКЛАД КРОВІ, РЕОСОРБІЛАКТ, СОРБІЛАКТ

Умови одержання звіту: за угодою.

03680, м.Київ, вул.. М. Амосова, 10, Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України.

E-mail: yachnik@ifp.kiev.ua