Про інститут:
історія,
загальні
положення,
структура,
наукова
діяльність,
плани НДР,
лікувально-діагностична робота,
провідні вчені
Новини:
новини на
сайті
Наші видання:
"Український пульмонологічний журнал" (УПЖ),
"Український
хіміотерапевтичний журнал" (УХЖ),
"Астма та алергія"
Оригінальні статті:
оригінальні наукові статті, що раніше не публікувалися
Нововведення:
методичні рекомендації,
інформаційні
листи,
відомчі
інструкції,
нововведення,
монографії
Патенти:
патенти
й авторські свідоцтва інституту
Звіти про НДР:
реферати закінчених науково-дослідних робіт
Підготовка кадрів:
аспірантура,
клінічна ординатура,
планування дисертацій,
курси інформації і
стажування,
на
допомогу аспіранту і здобувачу
Наукові форуми:
резолюції й
звернення з'їздів, конференцій, нарад
Інформація для фахівців:
огляди
літератури, статистична інформація, нове у лікуванні туберкульозу та
неспецифічних захворювань легень
Інформація для населення:
корисна
інформація про захворювання легень, їх профілактику й лікування
Асоціація фтизіатрів і пульмонологів України:
основні
завдання та діяльність асоціації |
ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ
ІНСТИТУТУ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ
ІМЕНІ Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО АМН УКРАЇНИ
ЗА 2005 РІК
учений секретар інституту,
доктор медичних наук В.О. Юхимець
В 2005 році колектив інституту повністю виконав план наукових досліджень,
науково-організаційної, науково-координаційної та клініко-діагностичної
роботи та перевиконав план підготовки наукових кадрів.
1. Структура І КАДРИ
Структура інституту в звітному році складалась з апарату управління, 3
наукових відділів, 13 науково-дослідних і 4 науково-допоміжних підрозділів,
клініки на 410 ліжок у складі 24 лікувально-діагностичних підрозділів, а
також адміністративно-управлінських і господарських служб. Загальна
чисельність працівників в інституті станом на 1 січня 2006 року становила
644 чоловік, у тому числі 130
– у наукових підрозділах. Кількість наукових співробітників склала
104 особи, у тому числі, докторів наук – 22
(серед них 13 професорів), кандидатів наук –
47, без наукового ступеня – 35.
Протягом року в науковому колективі звільнено 8 чоловік, прийнято на роботу
– 5.
План підготовки наукових кадрів у 2005 році, який загалом налічував 7
докторських і 29 кандидатських дисертацій, виконаний на 160 %: у плановому
порядку закінчені, апробовані та подані до спеціалізованих рад 5
кандидатських дисертацій, 1 із них захищена, достроково апробовані та подані
до захисту 3 кандидатські дисертації. Ефективність
аспірантури за рік склала 100 %.
2. НАЙВАЖЛИВІШІ НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ
В
2005 році інститутом виконувалось 16
науково-дослідних робіт, з яких 5 були успішно
закінчені в установлені терміни. Серед 16-ти НДР
фундаментальних було 5, прикладних – 11,
у тому числі за джерелами фінансування: бюджетних – 16,
у тому числі за кодами бюджетних витрат: КПКВ 6561020 – 5,
КПКВ 6561030 – 10, КПКВ 6561040 – 1.
Серед найважливіших досягнень, отриманих у 2005 році за
результатами закінчених НДР, можна назвати такі:
· визначений
стан імунологічної реактивності при ХНЗЛ. Доведено важливу роль
апоптотичного механізму розвитку імунопатологічних станів у патогенезі ХНЗЛ,
установлено взаємозв’язок між інтенсивністю апоптозу та характером і
ступенем порушень імунологічної реактивності у хворих. З’ясовано, що
наявність значних порушень процесів програмованої смерті ІКК може вважатися
ранньою ознакою формування імунопатологічного стану та потребує корекції.
Досліджено in vitro вплив
дексаметазону та амізону на апоптоз ІКК, що сприяє уточненню механізму дії
цих препаратів. Уперше визначено можливість та доцільність застосування
синглетно-кисневої терапії в комплексному лікуванні хворих на ХНЗЛ із метою
підвищення ефективності лікування за рахунок корекції надмірної
інтенсивності апоптозу нейтрофілоцитів периферичної крові;
· установлені
клінічні та імунологічні особливості перебігу ХНЗЛ у залежності від
наявності різних видів мікроміцетів у дихальних шляхах хворих.
Колонізація/інфекція нижніх дихальних шляхів хворих здійснюється: при
тривалому перебігу загострення ХНЗЛ на фоні невиражених запальних реакцій та
значних імунних порушень – пліснявими грибами; при великій давності
захворювання, часто – на фоні гіпералергічних реакцій і застосування
інгаляційних кортикостероїдних ліків – дріжджовими грибами, і
супроводжується запальними реакціями імунної системи. Наявність пневмоцист у
дихальних шляхах пов’язана з іншими мікроміцетами й може бути використана як
маркер недостатності альвеолярних макрофагів. Визначені різні типи
морфологічних ушкоджень легень, які виникають внаслідок колонізації/інфекції
дихальних шляхів мікроміцетами. Розроблений новий спосіб лікування хворих на
ХНЗЛ із грибковою інфекцією, що дозволяє уникнути нераціонального
призначення антифунгальних засобів, і досягти подовження строків клінічної
ремісії у хворих на 2,3 місяці;
· доведений
ступінь зниження фізичної працездатності у хворих на хронічне обструктивне
захворювання легень із ХЛС. Модифіковано методику агрегометрії. Доведено, що
за силою антиагрегантної дії інфузійний препарат реосорбілакт поступається
препарату сорбілакт. Результати дозволили рекомендувати до широкого
застосування з метою корекції агрегаційної здатності тромбоцитів у хворих із
ХЛС інфузійні препарати на основі сорбітолу та натрію лактату;
· установлена
ефективність та хороша переносимість застосування антигомотоксичних
препаратів Лімфоміозот та Мукоза композитум у терапії дітей, хворих на РБ,
що сприяє прискоренню процесу одужання, покращанню загального стану
організму за рахунок зменшення ендогенної інтоксикації та клінічних проявів
РБ і супутньої патології з боку шлунково-кишкового тракту та носоглотки.
3. інформаційнЕ
забезпечення наукових досліджень
У
звітному році Інтернет продовжував залишатись в інституті пріоритетним
джерелом найновішої медичної інформації. Колективне підключення до Інтернету
дозволяло науковим співробітникам і лікарям оперативно проводити самостійний
інформаційний пошук в електронних базах даних різних країн і організацій. В
2005 році Інститут продовжував перебувати членом віртуального бібліотечного
консорціуму в межах проекту INTAS, а також членом міжнародного проекту
ВООЗ HINARY і мав
безкоштовний доступ до електронних версій усіх наукових журналів таких
відомих видавництв: “Springer”, “Blackwell Publishing”, “Ingenta”,
“Elsevier» та інших. За нашими підрахунками участь у
цих двох проектах дозволила, як і позаминулого року, зекономити на підписці
суму, еквівалентну 22 тис. євро та понад 4000 USD.
Оперативний контакт науковців інституту з колегами в інших країнах світу
здійснювався за допомогою власного поштового сервера. і електронної пошти.
Протягом року вдалось в 6 разів збільшити швидкість колективного підключення
до Інтернету.
У
звітному році продовжувала розвиватись започаткована в 1999 році локальна
комп’ютерна мережа інституту, яка протягом року збільшилась на 4 робочі
станції, і яка, крім суто інформаційних завдань, набуває все більшого
значення в організації управління науковим процесом.
З метою підтримки інформованості наукових співробітників
продовжувалося наповнення баз даних, що ввійшли до складу власної
електронної Бази знань інституту, додатково створена 16-та тематично
орієнтована база – авторефератів захищених дисертацій, починаючи з 1998
року. Загальний обсяг Бази знань на кінець звітного року перевищив 47 тис.
файлів і документів, або 2300 Мбайт інформації в електронному вигляді, що
майже на третину більше ніж позаминулого року.
У
2005 році наукові співробітники продовжували отримувати щомісячний
електронний бюлетень нових надходжень до Науково-інформаційної бази даних, а
науковці й спеціалісти з різних регіонів країни, які підписались на
електронні видання інституту, отримали 11 розсилок.
Інститут уже шостий рік представлений в Інтернеті власним, офіційно
зареєстрованим доменом і Web-вузлом.
Про його популярність свідчать понад 53 тисячі відвідувань торік – їх
кількість зростає кожного року, а за даними пошуково-рейтингової компанії
Bigmir він увійшов за
рейтингом у першу сотню (TOP100)
зареєстрованих сайтів медичних закладів України. За рік
кількість документів і сторінок, розташованих на сайті, зросла більше ніж на
300, і на початок 2006 року перевищила 1500. В інформаційному просторі
України сайт інституту набуває все більшого значення в розповсюдженні
профільної наукової та науково-популярної інформації.
4. МЕТРОЛОГІЧНЕ
забезпечення наукових досліджень
В інституті акредитовано 5 лабораторій, що складає 83 % від
їх загальної кількості. Не акредитованою з певних причин залишається лише
лабораторія мікробіології.
5. Охорона
інтелектуальної власності
Патентоспроможні НДР із
загальної їх кількості склали 75 %. Усього протягом року подано 8 заявок на
видачу патентів України на винаходи та корисні моделі, за цей же період
отримано 5 патентів на винаходи. Число авторів винаходів на 100 науковців за
рік склало 48 чоловіка – майже в 4 рази більше ніж торік. Патентування
винаходів за кордоном та проданих ліцензій не було.
6. НАУКОВО-КоординаціЙНА
діяльнІсть
В
2005 році інститут спільно з Академією медичних наук України, Міністерством
охорони здоров’я продовжував координувати виконання Указу Президента України
від 20 серпня 2001 року № 643 “Про Національну програму боротьби із
захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки”.
В 2005 році проведено 2 засідання Координаційної ради із проблеми
“Туберкульоз”. У рамках виконання наукової
частини програми інститутом:
· розроблені
організаційні заходи щодо своєчасного виявлення туберкульозу серед осіб
підвищеного ризику з урахуванням соціально-економічних, епідеміологічних та
медико-біологічних чинників для поліпшення епідеміологічної ситуації з
туберкульозу в Україні. Установлена низька ефективність активного виявлення
хворих на туберкульоз, як при суцільному флюорографічному обстеженні
населення, що складала 50,4 %, так і при бактеріоскопічних обстеженнях 0,4 %
за період 1998 – 2002 рр. Установлено, що в групах ризику виявлення хворих
на туберкульоз методом флюорографії було вищим у 41 рази, ніж при суцільному
флюорографічному обстеженні всього населення. Рівень захворюваності в групах
ризику перевищує рівень захворюваності в Україні в 55,0 разів. Доведена
доцільність формування груп ризику та медико-економічна ефективність
пасивного та активного диференційованого виявлення хворих на туберкульоз з
урахуванням факторів ризику. Розроблена концепція Національної програми
боротьби із захворюванням на туберкульоз в Україні на 2007 – 2010 рр.
Уже можна окреслити
найважливіші підсумки виконання Національної програми у масштабах усієї
країни:
· охоплення
дорослого населення профілактичними оглядами зросло на
4,1 %;
· виявлення
хворих на туберкульоз, як наслідок, збільшилось на 5,3 %;
· питома
вага дітей у структурі нових хворих на туберкульоз у динаміці не зростає;
· абсолютна
кількість хворих на туберкульоз дітей зменшилась на 3,3 %;
· абсолютна
кількість хворих на туберкульоз підлітків зменшилась на 7,2 %;
· кількість
посівів на 1 хворого на активний туберкульоз легенів збільшилась на 30,0 %;
· кількість
посівів на кожні 100 вперше виявлених хворих на деструктивний туберкульоз
збільшилась на 4,5 %;
· у
зв'язку з поліпшенням бактеріологічної діагностики туберкульозу
захворюваність бактеріальним туберкульозом збільшилась на 12,3 %;
· захворюваність
контактних осіб із хворими у вогнищах туберкульозної інфекції зменшилась на
17,7 %;
· частота
припинення бактеріовиділення серед хворих на бактеріальний туберкульоз
збільшилась на 2,8 %;
· частота
загоєння каверн серед хворих на деструктивний туберкульоз збільшилась на 3,6
%;
· охоплення
хіміопрофілактикою контактів збільшилось на 3,8 %;
· удвічі
зменшилась кількість дітей, які померли від туберкульозу;
· інвалідність
працездатного населення внаслідок туберкульозу зменшилась на 9,1 %.
Усього цього досягнуто, незважаючи на те, що з Державного бюджету
фінансувалися лише виконання однієї НДР, закупівля протитуберкульозних
препаратів, живильних середовищ, цифрових рентгенівських установок та
деякого іншого медичного обладнання.
У
2005 році проведено 15 засідань Проблемної комісії “Пульмонологія й
фтизіатрія”. Співробітники інституту брали
участь у підготовці матеріалів і 2-х засіданнях “Міжвідомчої комісії по
боротьбі з туберкульозом”.
Інститут, як й у минулі роки, співпрацював з ЄвроТБ у Парижі, надаючи цій
міжнародній структурі епідеміологічні дані щодо туберкульозу в Україні.
Фахівці інституту брали участь у нараді, що проводила ВООЗ по контролю за
туберкульозом у Європі.
Співробітники інституту були співорганізаторами й учасниками Другого
українсько-польського симпозіуму та Симпозіуму Європейського Респіраторного
товариства “Актуальні проблеми пульмонології”. Цей Симпозіум надав чудову
можливість для творчого обміну досвідом між представниками фундаментальної
науки та практичних лікарів двох країн, адже розвиток діалогу та
інтелектуального співробітництва – найкращий шлях для подальшого розвитку
процесу Європейської інтеграції нашої країни.
7.
Науково-організаційна ДІяльність
У
2005 році, як і минулого року, запропоновано до “Інформаційного бюлетеня
АМН” 5 нововведень, впроваджено в практику
охорони здоров’я 19 нових наукових розробок.
Протягом року співробітниками інституту підготовлені 4 методичні
рекомендації, 12 інформаційних листів, видана 1 монографія, 1 посібник, 2
довідники, 3 брошури, опубліковано 240 наукових і науково-популярних праць,
у тому числі 109 журнальних статей – більше ніж у 2004 році.
Протягом року, незважаючи на фінансові труднощі, інститут продовжував
видавати “Український пульмонологічний журнал”, “Український
хіміотерапевтичний журнал” і журнал “Астма та алергія”.
У
звітному році підготовлено 46 пропозицій і проектів
за своїм профілем для Уряду, Ради національної безпеки та оборони, АМН
і МОЗ України, для народних депутатів, з них 11
проектів наказів МОЗ України. Серед найважливіших із них можна назвати
Положення про лабораторії протитуберкульозних закладів України; Протокол
надання протитуберкульозної допомоги споживачам ін’єкційних наркотиків;
проект Національної програми контролю за туберкульозом в Україні на 2006 –
2010 роки; Програма контролю за туберкульозом в Україні на 2006 рік;
пропозиції щодо реорганізації та реструктуризації протитуберкульозної служби
в Україні; проект наказу МОЗ України “Про впровадження в Україні адаптованої
ДОТС-стратегії”; проект наказу МОЗ України щодо порядку медичного відбору,
показань та протипоказань для направлення хворих на туберкульоз на
санаторно-курортне лікування та інші.
Інститутом організовано й проведено в 2005 році 11 науково-організаційних
заходів державного рівня – науково-практичних конференцій, симпозіумів,
семінарів, шкіл, нарад – удвічі більше ніж позаминулого року.
11 Українська школа з антибіотикотерапії з фінансових причин не
проведена. Проведено також 15
внутриінститутських наукових конференцій і семінарів.
Кожного року, інститут згідно із завданням МОЗ України проводить перевірку
діяльності профільних закладів охорони здоров'я та лікувально-профілактичної
допомоги населенню в окремих адміністративних територіях держави. У звітному
році така перевірка здійснена в Донецькій, Запорізькій, Чернігівській,
Тернопільській областях, у ких брали участь 22 співробітники Інституту,
представники МОЗ України, головні фтизіатри та пульмонологи областей.
Інститутом в 2005 році проведений аналіз негативних статистичних показників
по кожній адміністративній території України й направлено 56 листів за
результатами негативних показників по фтизіатрії та пульмонології із
пропозиціями щодо їх поліпшення.
В
2005 році підвищення кваліфікації на робочих місцях в інституті безкоштовно
пройшли 95 фахівців – більше ніж торік.
8. ДІЯЛЬНІСТЬ КЛІНІКИ
В інституті функціонує клініка фтизіопульмонологічного профілю з ліжковим фондом на 410 ліжок. За профілем
ліжок: фтизіопульмонологічних – 285, торакальних – 80, фтизіопедіатричних –
45.
Основні показники роботи за 2005 рік:
· число відвідувань поліклініки –
39525
· проконсультовано 11716 хворих.
У стаціонарі проліковано всього 3107
хворих, у тому числі:
· дітей – 305
· мешканців села – 793
· тематичних хворих – 3045 (98,0
%).
Ліжко-дні:
· по плану – 143500
· фактично виконано – 146483
· % виконання – 102,1.
Проліковано хворих 3107, померло –
33 (всього 3140).
Число днів використання ліжка – 357,3.
Середня кількість днів перебування хворого в стаціонарі – 46,7.
Обіг ліжка – 7,7.
Загальна летальність по стаціонару – 1,1
%, післяопераційна – 0,45
%. Хірургічна активність по хірургічним відділенням – 60,2
% (468 осіб), по стаціонару загалом – 15,1
%.
Упроваджено в роботу клініки 32 нових
методів, з них лікування – 17, діагностики –
15. |