ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ
ІНСТИТУТУ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ
ІМЕНІ Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО АМН УКРАЇНИ
ЗА 2004 РІК

учений секретар інституту,
доктор медичних наук В.О. Юхимець

Структура інституту в 2004 році складалася з апарату управління, 3 наукових відділів, 13 науково-дослідних і 3 науково-допоміжних підрозділів, клініки на 410 ліжок у складі 24 лікувально-діагностичних підрозділів, а також адміністративно-управлінських і господарських служб. Протягом року відбулось наступні зміни у структурі: наказом президента АМН України від від 28.10.2004 р., № 75 та наказу директора НІФП АМН України від 10.11.2004 р., № 71 створений новий науково-допоміжний і науково-методичний підрозділ – референс-лабораторія мікробіологічної діагностики туберкульозу.

Загальна чисельність працівників за станом на 1.01.2005 року становить 644 осіб, у тому числі 133 – у наукових підрозділах і 511 – у клініці.

Кількість наукових співробітників становить 106 осіб, у тому числі, докторів наук – 21 (серед них 13 професорів), кандидатів наук – 49, без наукового ступеня – 36.

В інституті працює 1 академік і 1 член-кореспондент АМН України.

У 2004 році наукові дослідження, як й у минулі роки, проводились в межах декількох спеціальностей: фтизіатрії, пульмонології, імунології, клінічної алергології, торакальної хірургії, патоморфології, біохімії, мікробіології та онкології.
 

Основними напрямками наукових робіт у звітному році були:

· розробка заходів щодо проведення активного й пасивного виявлення туберкульозу серед осіб підвищеного ризику з урахуванням соціально-економічних, епідеміологічних та медико-біологічних чинників;

· вивчення причин захворюваності на туберкульоз і розробка шляхів організації його виявлення, профілактики й лікування в медичних працівників;

· підвищення ефективності хіміотерапії туберкульозу;

· дослідження найближчих та віддалених результатів лікування хворих на деструктивний туберкульоз легень;

· визначення прогностичної інформативності клінічних та лабораторних показників перебігу інфільтративного туберкульозу легень у дітей;

· розробка оптимальних методі комплексної передопераційної підготовки й хірургічного лікування хворих на хіміорезистентний деструктивний туберкульоз легень;

· вивчення мікробіологічних властивостей, частоти й профілю медикаментозної стійкості M. tuberculosis у хворих з уперше виявленим туберкульозом легень у сучасних умовах;

· визначення механізмів резистентності збудників нозокоміальної пневмонії й розробка оптимальних режимів антибактеріального лікування хворих із цією патологією;

· вивчення особливостей грибкової інфекції у хворих на ХНЗЛ і розробка вдосконалених методів лікування;

· оптимізація діагностики й лікування хворих на бронхіальну астму на рівні первинної та спеціалізованої ланок медичної допомоги в Україні;

· вивчення ефективності застосування деяких інфузійних препаратів у хворих із декомпенсованим хронічним легеневим серцем;

· вивчення в експерименті дії омега-3 поліненасичених жирних кислот на процеси детоксикації та енергетичний обмін при експериментальному бронхообструктивному синдромі;

· вивчення ролі порушень апоптозу імунокомпетентних клітин у патогенезі хронічних неспецифічних захворювань легень;

· дослідження ефективності й переносимості деяких нових медикаментозних засобів;

· експериментальна розробка нового протипухлинного засобу.

В 2004 році в інституті виконувалось 16 науково-дослідних робіт, з яких 4 були успішно закінчені в установлені терміни. Серед 16-ти НДР фундаментальних було 5, прикладних – 11, у тому числі за джерелами фінансування:

бюджетних – 15,

у тому числі за кодами бюджетних витрат:

• КПКВ 6561020 – 5,

• КПКВ 6561030 – 9,

• КПКВ 6561040 – 1,
  госпдоговірних – 1.

Найважливіші досягнення в області фундаментальної медицини у 2004 році за результатами закінчених НДР: 

• установлена фактична розповсюдженість нозокоміальної пневмонії (НП) та найбільш значущі фактори ризику її розвитку в пацієнтів багатопрофільного лікувального закладу. За даними локального мікробіологічного скринінгу визначені основні збудники НП та механізми їх резистентності до антибактеріальних препаратів. За результатами цих досліджень розроблені та визначені найбільш оптимальні, у т.ч. з урахуванням фармакоекономічних аспектів, режими емпіричної антибіотикотерапії хворих на НП, що перебувають у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії для кардіологічних та хірургічних хворих. Впровадження цих режимів дозволило підвищити ефективність лікування на 23 % порівняно з 2000–2001 рр. та досягти позитивних результатів у переважної більшості (82 %) хворих на НП. На підставі проведених досліджень розроблено формулярну систему антибіотикотерапії хворих на НП у багатопрофільному лікувальному закладі, яка містить формулярний список антибактеріальних препаратів, схеми їх застосування та систему контролю за раціональним використанням антибіотиків;

Найважливіші досягнення в області прикладної медицини у 2002 році за результатами закінчених НДР: 

• установлена дійсна захворюваність туберкульозом медичних працівників, яка за останні роки зросла в 2,5 рази: з 32,3 в 1997 році до 76,3 на 100 тис. мед. працівників в 2003 році. Розроблені шляхи поліпшення своєчасного виявлення, запобігання та лікування туберкульозу в медичних працівників України, а також концепція контролювання та поліпшення ситуації з туберкульозу медичних працівників за сучасної соціально-економічної кризи та епідемії туберкульозу;

• установлена висока – в 2-7 разів більша, ніж рифампіцину – бактеріостатична активність рифабутіну in vitro щодо різних штамів мікобактерій туберкульозу (МБТ). Виявлена часткова перехресна резистентність МБТ між рифабутіном і рифампіцином. Констатована висока активність флуренізиду щодо МБТ, але в 2 рази менша, ніж ізоніазиду й повна перехресна резистентність МБТ між цими препаратами. Включення рифабутіну в поліхіміотерапію хворих деструктивним, раніше неефективно лікованим хіміорезистентним туберкульозом легень забезпечило абацилювання в 52,1 % осіб, загоєння каверн – у 25,0 %, тобто в 1,3–1,8 рази частіше, ніж у контрольній групі. Установлена значно краща переносимість і менша вартість інтермітуючого прийому рифабутіну. Хіміотерапія із включенням флуренізиду при вперше виявленому деструктивному туберкульозі була ефективною більш як у 80 % хворих, і лише незначною мірою поступалася хіміотерапії, що включала ізоніазид. Флуренізид в 3,2 рази рідше, ніж ізоніазид, викликав побічні реакції. Доведено, що рифабутін доцільно застосовувати у хворих деструктивним, раніше неефективно лікованим туберкульозом легень при чутливості або невисокій стійкості МБТ до рифампіцину (5–20 мкг/мл) і збереженні чутливості до рифабутіну. Флуренізид показаний хворим деструктивним туберкульозом при поганій переносимості ізоніазиду;

• визначені фармакокiнетичні характеристики сиропу Лоратадин вітчизняного виробництва у хворих з алергічним ринітом, що поєднується із бронхіальною астмою, у порівнянні з його аналогом Кларитином.

Науково-організаційна робота. 

У 2004 році запропоновано до “Інформаційного бюлетеня АМН” 5 нововведень, впроваджено в практику охорони здоров’я 33 нових наукових розробок. Протягом року співробітниками інституту підготовлені й подані на затвердження до МОЗ України дві відомчі інструкції: “Інструкцію із профілактики професійного захворювання на туберкульоз медичних та інших працівників протитуберкульозних закладів та підрозділів лікувально-профілактичних закладів” та “Інструкцію про заходи подальшого покращання санаторного лікування хворих на туберкульоз”, підготовлені 5 методичних рекомендацій, 4 інформаційних листів, видані 6 монографій, 2 підручники, 2 довідники, 1 брошура, опубліковано 246 наукових і науково-популярних праць, у тому числі 95 журнальних статей.

Протягом року, незважаючи на фінансові труднощі, інститут продовжував видавати “Український пульмонологічний журнал” і журнал “Астма та алергія”.

У 2004 році інститут спільно з Академією медичних наук України, Міністерством охорони здоров’я, ВУЗами та іншими установами продовжував реалізацію стратегії подолання епідемії туберкульозу на виконання Закону України від 5 липня 2001 р. № 2586 “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз”, Указу Президента України від 20 серпня 2001 року № 643 “Про національну програму боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки”, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. № 960 “Про затвердження заходів щодо виконання концепції розвитку охорони здоров’я населення України”. Так, організована централізована закупівля протитуберкульозних препаратів для хіміопрофілактики туберкульозу та лікування вперше виявлених на активні форми туберкульозу; здійснювався контроль за проведенням хіміопрофілактики та лікування хворих на туберкульоз, насамперед, бактеріовиділювачів; переглянута структура ліжкового фонду всіх протитуберкульозних закладів, які надають стаціонарну допомогу хворим на хіміорезистентний і хронічний туберкульоз; у пологових будинках забезпечене проведення щеплень вакциною БЦЖ усіх новонароджених, які не мають протипоказань; забезпечувалось щорічно обов’язкове проведення туберкулінодіагностики дітей віком від 1 до 14 років; удосконалені навчальні програми за тематикою легеневого та позалегеневого туберкульозу для студентів, інтернів, ординаторів, аспірантів, курсантів та лікарів усіх спеціальностей; розроблені й впроваджуються стандартні схеми контрольованого лікування туберкульозу, стандарти якості антибактеріальної терапії та критерії оцінки ефективності лікування туберкульозу; розроблені й впроваджуються обмеження інфікування здорових осіб у осередках туберкульозної інфекції; розроблені й здійснюються заходи щодо профілактики та зниження рівня захворюваності на туберкульоз серед осіб, які належать до груп підвищеного ризику; організоване гігієнічне навчання населення з питань запобігання виникненню та поширенню туберкульозу, значно зросла кількість відповідних науково-популярних, теле- і радіопередач, друкованих видань.

Внаслідок недостатнього фінансування програми: 1) не створено Центр із позалегеневого туберкульозу; 2) не створено Центр з моніторингу епідеміологічної ситуації з туберкульозу; 3) не впроваджені ставки патронажних медсестер; 4) не поліпшується матеріальне забезпечення тубдиспансерів.

У результаті виконання 2-го етапу науково-дослідної роботи КФК.03.03 в рамках програми інститутом розроблені рекомендації щодо формування груп ризику та проведення активного й пасивного виявлення хворих на туберкульоз.

У 2004 році проведено 2 засідання Координаційної ради із проблеми “Туберкульоз” та 14 засідань Проблемної комісії “Пульмонологія й фтизіатрія”. Співробітники інституту брали участь у підготовці матеріалів і 3-х засіданнях “Міжвідомчої комісії по боротьбі з туберкульозом”. У рамках Кредиту Світового банку “Контроль за ТБ/ВІЛ/СНІДом” розроблено 17 обліково-статистичних форм щодо туберкульозу, адаптованих до міжнародних стандартів.

Інститут тісно співпрацює з ВООЗ та ЄвроТБ.

Підготовка наукових кадрів.

План підготовки наукових кадрів у 2004 році загалом налічував 6 докторських і 30 кандидатських дисертацій, протягом року захищені 1 докторська і 2 кандидатські дисертації.

Робота клініки. 

В інституті функціонує клініка фтизіопульмонологічного профілю з ліжковим фондом на 410 ліжок. За профілем ліжок: фтизіопульмонологічних – 285, торакальних – 80, фтизіопедіатричних – 45.

Основні показники роботи за 2004 рік:

· число відвідувань поліклініки – 24984

· проконсультовано 9362 хворих.

У стаціонарі проліковано всього 2939 хворих, у тому числі:

· дітей – 356

· мешканців села – 745

· тематичних хворих – 2685 (91,4 %).

Ліжко-дні:

· по плану – 143500

· фактично виконано – 145469

· % виконання – 101,4.

Проліковано хворих 2939, померло – 21 (всього 2960). Число днів використання ліжка – 354,8. Середня кількість днів перебування хворого в стаціонарі – 49,1. Обіг ліжка – 7,2. Загальна летальність по стаціонару – 0,7 %, післяопераційна – 1,2 %. Хірургічна активність по хірургічним відділенням – 62,4 % (400 осіб), по стаціонару загалом – 13,6 %.

Упроваджено в роботу клініки 36 нових методів, з них лікування – 23, діагностики – 13.