Національний
інститут фтизіатрії і пульмонології
імені Ф.Г. Яновського

Перехід на титульну сторінкуПошук по сайту

Підсумки діяльності інституту за 2003 рік

Русская версия

Про інститут:

історія,

загальні положення,

структура,

наукова діяльність,

плани НДР,

лікувально-діагностична робота,

провідні вчені

Новини:

новини на сайті

Наші видання:

"Український пульмонологічний журнал" (УПЖ),
"Український хіміотерапевтичний журнал" (УХЖ),
"Астма та алергія"

Оригінальні статті:

оригінальні наукові статті, що раніше не публікувалися

Нововведення:

методичні рекомендації, інформаційні листи,
відомчі інструкції,
нововведення, монографії

Патенти:

патенти й авторські свідоцтва інституту

Звіти про НДР:

реферати закінчених науково-дослідних робіт

Підготовка кадрів:

аспірантура,

клінічна ординатура,

планування дисертацій,
курси інформації і стажування,

на допомогу аспіранту і здобувачу

Наукові форуми:

резолюції й звернення з'їздів, конференцій, нарад

Віртуальні конференції:

питання й відповіді з проблем захворювань органів дихання

Інформація для фахівців:

огляди літератури, статистична інформація, нове у лікуванні  туберкульозу та неспецифічних захворювань легень

Інформація для населення:

корисна інформація про захворювання легень, їх профілактику й лікування

Асоціація фтизіатрів і пульмонологів України:

основні завдання та діяльність асоціації

 ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ
ІНСТИТУТУ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ
ІМЕНІ Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО АМН УКРАЇНИ
ЗА 2003 РІК

Структура інституту в 2003 році складалася з апарату управління, 3 наукових відділів, 13 науково-дослідних і 3 науково-допоміжних підрозділів, клініки на 410 ліжок у складі 24 лікувально-діагностичних підрозділів, а також адміністративно-управлінських і господарських служб. Протягом року змін у структурі не відбулось.

Загальна чисельність працівників за станом на 1.01.2004 року становить 656 осіб, в тому числі 131 - у наукових підрозділах і 525 - у клініці.

Кількість наукових співробітників становить 105 осіб, в тому числі, докторів наук - 21 (серед них 12 професорів), кандидатів наук - 48, без наукового ступеня - 36. В інституті працює 1 академік і 1 член-кореспондент АМН України.

У 2003 році наукові дослідження, як й у минулі роки, проводились у межах декількох спеціальностей: фтизіатрії, пульмонології, імунології, клінічної алергології, торакальної хірургії, патоморфології, біохімії, мікробіології та онкології.

 

Основними напрямками наукових робіт у звітному році були:

  • розробка заходів щодо приборкання епідемії туберкульозу й поліпшення ефективності виявлення та лікування хворих на туберкульоз;

  • розробка заходів щодо проведення активного й пасивного виявлення туберкульозу серед осіб підвищеного ризику з урахуванням соціально-економічних, епідеміологічних та медико-біологічних чинників;

  • вивчення причин захворюваності на туберкульоз і розробка шляхів організації його виявлення, профілактики й лікування у медичних працівників;

  • дослідження поширеності хронічного бронхіту серед хворих на туберкульоз легень;

  • підвищення ефективності хіміотерапії туберкульозу;

  • вивчення частоти виділення та механізмів виникнення полірезистентності штамів M. tuberculosis, розповсюджених у даний час в Україні;

  • визначення механізмів резистентності збудників нозокоміальної пневмонії й розробка оптимальних режимів антибактеріального лікування хворих із цією патологією;

  • вивчення особливостей грибкової інфекції у хворих на ХНЗЛ і розробка удосконалених методів лікування;

  • оптимізація діагностики й лікування хворих на бронхіальну астму на рівні первинної та специалізованої ланок медичної допомоги в Україні;

  • дослідження стану системи згортання крові у хворих похилого віку із хронічними запальними захворюваннями легень, ускладненими синдромом гіпкеркоагуляції;

  • вивчення в експерименті дії омега-3 поліненасичених жирних кислот на процеси детоксикації та енергетичний обмін при бронхолегеневій патології;

  • вивчення ролі порушень апоптозу імунокомпетентних клітин у патогенезі хронічних неспецифічних захворювань легень;

  • дослідження впливу процесів апоптозу на стан імунної системи у хворих на туберкульоз легень;

  • дослідження ефективності і переносимості деяких нових медикаментозних засобів;

  • створення нових лікувальних технологій на основі застосування кріохірургічної техніки;

  • обґрунтування нового напрямку патогенетичної терапії раку.

У 2003 році в інституті виконувалось 19 науково-дослідних робіт, із яких 12 були успішно закінчені в установлені терміни. Серед 19-ти НДР фундаментальних було 7, прикладних - 12, у тому числі за джерелами фінансування: бюджетних - 17, госпдоговірних - 2.

 

Найважливіші досягнення в області фундаментальної медицини у 2002 році за результатами закінчених НДР: 

  • проведена порівняльна оцінка молекулярно-біологічних методів діагностики мікобактерій туберкульозу (МБТ) і традиційниих бактеріологічних методів. Доведено, що епідемія туберкульозу в Україні супроводжується ростом мультирезистентності штамів МБТ, що є загрозливим прогностичним показником. Збільшується кількість штамів MБТ, стійких до всіх 6-ти основних протитуберкульозних препаратів. Створена "Інструкція з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції". Запропонована методика визначення полірезистентності ДНК-методом при комбінованому застосуванні молекулярно-біологічного і культуральних методів. Методом прямого секвенування встановлено, що у рифампіцинрезистентних штамів домінують мутації, які торкаються 531, 526 і 516 кодонів rроВ гена мікобактерій туберкульозу;

  • вперше в Україні вивчений патоморфоз первинного туберкульозу та рецидивуючого бронхіту у дітей у сучасних умовах. Загальне збільшення захворюваності туберкульозом дітей супроводжується зміною структури захворювання з перевагою прогресуючих і генералізованих форм, частіше виявляються процеси у фазі обсіменіння, розпаду, звапнення й ущільненням. Загальна кількість ускладнень туберкульозу у дітей також збільшилась, достовірно частіше відмічається бактеріовиділення, звертає на себе увагу поява форм туберкульозу з медикаментозною резистентністю мікобактерій з перевагою первинної резистентності. Визначено збільшення кількості дітей з гіперергічною реакцією на туберкулін серед загальної кількості інфікованих. Указаний контингент дітей частіше хворіє на туберкульоз, ніж інші, що дозволяє віднести їх до групи підвищеного ризику захворювання. Розроблені нові способи лікування цього контингенту хворих, зокрема на основі застосування біокоректора рослинного походження спіруліни та синглетно-кисневої терапії, що дозволило підвищити ефективність лікування;

  • доведений позитивний вплив омега-3 поліненасичених жирних кислот на процеси детоксикації та енергетичний обмін при експериментальній бронхо-легеневій патології різного генезу;

  • отримані нові дані про зміщення спектру ядерних білків у бік негістонових при злоякісних новоутвореннях відносно запального процесу з підвищенням у них протеазної активності і значним поглинанням кальційбілкових сполук. Розроблений принципово новий засіб для лікування злоякісних пухлин, до складу якого входить комплексна сполука кальцію. Експериментальними дослідженнями доведено, що біоспецифічна дія розробленого засобу ґрунтується не лише на принципах стимулювання некротичних процесів у проліферуючих клітинах, а й на активації факторів апоптозу неопластичних клітин і стимулювання фізіологічного диференціювання клітин легень, при цьому розроблений засіб має досить невелику токсичність, але високу антиметастатичну активність;

  • встановлено 2 типових варіанти порушень імунітету у хворих на туберкульоз легень. Виявлено пригнічення інтенсивності спонтанного апоптозу лімфоцитів, числа клітин, що експресують CD 95+-антиген, підвищення індукованого апоптозу нейтрофілів. Доведено, що активація імунокомпетентних клітин як специфічними, так і неспецифічними сигналами викликає в них активацію процесів апоптозу. Виявлена залежіть рівню їх апоптозу від наявності інтоксикації, характеру імунних порушень, функціонального стану. Обґрунтована доцільність призначення інтерферонів у комплексній терапії хворих на туберкульоз легень.

Найважливіші досягнення в області прикладної медицини у 2002 році за результатами закінчених НДР: 

  • уперше доведено безпечність та хорошу переносимість нового препарату Текома-А, продемонстрований більш виражений антиагрегантний ефект Текома-А у порівнянні з Текомом і ацетилсаліциловою кислотою in vitro. У клінічних умовах виявлено, що при курсовому застосуванні Текома-А у хворих із хронічними запальними захворюваннями легенів, ускладненими синдромом гіперкоагуляції, препарат спричиняє виражений антиагрегантний ефект, а при застосуванні у комплексній терапії зменшує ступінь вираженості клінічних проявів захворювання, сприяє покращанню показників гемодинаміки малого кола кровообігу;

  • установлений етіопатогенетичний взаємозв`язок між хронічним бронхітом і туберкульозом легень при їх поєднаному перебігу. Виявлені клінічні, імунологічні та морфологічні особливості поєднаного їх перебігу. У формуванні хронічного бронхіту при специфічному ураженні виділені три основних етіопатогенетичних варіанти: екзогенний, ендогенний і змішаний. Доведено, що наявність хронічного бронхіту у хворих на туберкульоз легень негативно впливає на ефективність хіміотерапії, що відображається на строках лікування. Розроблений комплекс діагностики дозволяє виявити ранні стадії хронічного бронхіту у хворих на туберкульоз легень, своєчасно призначити адекватну терапію, що значно підвищує ефективність лікування;

  • розроблені скорочені 12-місячні режими хіміотерапії для лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз легень з інтермітуючим застосуванням протитуберкульозних препаратів на підтримуючому етапі лікування, які дозволили підвищити його ефективність на 17 % та здешевіти його вартість на 14 %. Вивчена частота вторинної медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу до фторхінолонів. Доведено, що розроблені режими хіміотерапії не відрізняються за ефективністю від раніше рекомендованих 24-місячних як за безпосередніми, так і за віддаленими результатами;

  • визначено можливості й розроблено дві нові методики застосування кріогенної техніки при виконанні торакальних операцій, що дозволило на 34,8 % скоротити тривалість післяопераційного лікування та позбутися рецидивів при лікуванні хворих на новоутворення межистіння, підвищити на 26,7 % ефективність лікування хворих на випітні плеврити, підвищити радикальність розширених пневмонектомій при пухлинах легень, у 2,5 рази прискорити терміни виконання реконструктивно-відновних операцій при етапному хірургічному лікуванні хворих з пострезекційними нагноювальними ускладненнями;

  • визначені фармакокiнетичні характеристики та переносимість таблетованих форм ципрофлоксацину та офлоксацину вiтчизняного виробництва у хворих з інфекційним загостренням хронічного обструктивного бронхіту.

Найважливіші досягнення в області медицини у 2003 році за результатами закінчених НДР у рамках виконання Державних цільових програм:

  • вивчена епідеміологічна ситуація з туберкульозу в Україні за останні 12 років. Установлені основні причини, що сприяють її погіршенню, як в окремих регіонах, так і в цілому по Україні. Розроблені організаційні заходи впливу на епідемію туберкульозу в сучасних умовах. На підставі аналізу недоліків в організації роботи раннього виявлення туберкульозу у дітей молодшого та дошкільного віку встановлені основні причини несвоєчасного виявлення цієї недуги у дітей різного віку. Проведений аналіз порівняльної ефективності лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень із застосуванням стандартних (DOTS) та індивідуальних режимів антимікобактеріальної терапії. Проведено фінансово-економічне обґрунтування функціонування протитуберкульозної служби та встановлені основні причини неефективної дієспроможності її у сучасних умовах. Розроблені "Концепція реорганізації й реструктуризації протитуберкульозної служби та оптимізації протитуберкульозних заходів в Україні в умовах соціально-економічної кризи і недостатнього фінансування" та "Державна програма подолання епідемії туберкульозу на 2005 -2010 рр.".

Науково-організаційна робота. 

У 2003 році запропоновано до "Інформаційного бюлетеня АМН Украъни" на наступний рік 10 нововведень. Протягом року співробітниками інституту підготовлені проекти "Концепції реорганізації й реструктуризації протитуберкульозної служби та оптимізації протитуберкульозних заходів в Україні в умовах соціально-економічної кризи і недостатнього фінансування" та "Державної програми подолання епідемії туберкульозу на 2005 -2010 рр.", 4 методичні рекомендації, 5 інформаційних листів, 6 службових інструкцій, видані 9 монографій і довідників, опубліковано 284 наукових і науково-популярних робіт. 

Протягом 2003 року інститут продовжував успішно координувати виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р., № 960 “Про затвердження заходів щодо виконання Концепції розвитку охорони здоров’я населення України” та Національної програми боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002 – 2005 роки. Інститут був організатором проведення III з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України, за матеріалами якого був підготовлений і виданий наказ МОЗ України № 499 з інструкціями щодо класифікації, діагностики й лікування туберкульозу і неспецифічних захворювань легень.

У 2003 році, незважаючи на фінансові труднощі, інститут продовжував видавати "Український пульмонологічний журнал", Український хіміотерапевтичний журнал" і журнал "Астма та алергія".

 

Підготовка наукових кадрів.

Усього у 2003 році план підготовки наукових кадрів нараховував 7 докторських і 26 кандидатських дисертацій. Згідно плану в 2003 році мали бути закінчені 1 докторська та 5 кандидатських дисертацій. Фактично закінчені 1 докторська дисертація, яка захищена, і 5 кандидатських дисертацій, із яких 1 захищена, інші знаходяться на розгляді спеціалізованих учених рад. Понад плану достроково закінчена, апробована і подана до спеціалізованої ради 1 кандидатська дисертація.

 

Робота клініки. 

В інституті функціонує клініка фтизіопульмонологічного профілю з ліжковим фондом на 410 ліжок. За профілем ліжок: фтизіопульмонологічних - 285, торакальних - 80, фтизіопедіатричних - 45.

Основні показники роботи за звітний рік: число відвідувань - 21250, проконсультовано 7950 хворих, в стаціонарі проліковано всього 2732 хворих. Виконання плану ліжко-днів: по плану - 143500, фактично виконано - 148155, % виконання - 103,2. Число днів використання ліжка - 361,4. Середня кількість днів перебування хворого в стаціонарі - 53,6. Обіг ліжка - 6,7. Загальна летальність по стаціонару - 1,1 %, післяопераційна - 2,1 %. Хірургічна активність по хірургічним відділенням - 59,3 % (337 осіб), по стаціонару загалом -12,3 % .

Упроваджено в роботу клініки 32 нових методів, з них лікування - 22, діагностики - 10, профілактики - 0.


HomeПошук Про інститутНовини Наші видання Оригінальні статті Нововведення
ПатентиЗвіти про НДР Підготовка кадрів Наукові форуми
Iнформація для фахівцівІнформація для населенняМедичні послуги


© Відділ ІКТ
НІФП

Отправить E-mail в Институт

www.ifp.kiev.ua