НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ
ІМЕНІ Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО
ЯК ГОЛОВНА УСТАНОВА З ФТИЗІАТРІЇ ТА ПУЛЬМОНОЛОГІЇ
(АНАЛІЗ РОБОТИ ЗА 2005–2007 РОКИ)

директор інституту, академік АМН України Ю.І. Фещенко

У п. 2.3 Статуту Інституту зазначено, що він виконує функції головної установи. У цьому зв’язку ми розробили “Положення про головний в Україні з проблем фтизіатрії й пульмонології Інститут фтизіатрії й пульмонології імені Ф.Г.Яновського” від 28 травня 1997 р. та виконуємо свою діяльність згідно з цим Положенням. Окрім того, Інститут, як головна установа, має укладені угоди з МОЗ України й всіма управліннями охорони здоров'я, та діє в рамках законодавства. Щороку ми складаємо й заслуховуємо на Вченій раді План основних організаційних заходів Інституту на рік, висвітлює діяльність Інституту як головного. Цей план погоджується з АМН та МОЗ України, тому він є спільний і для Академії й для Міністерства, які втілюють свою державну політику в галузі фтизіатрії й пульмонології та суміжних їм дисциплін.

Ви знаєте, що подібних Інститутів, як наш, в Україні немає. Ви також знаєте, що найкваліфікованіші кадри з питань фтизіатрії й пульмонології й суміжних до фтизіатрії й пульмонології спеціальностей знаходяться в нашому Інституті. Я розкажу про роботу Інституту за останні 3 роки (2005–2007 роки).

В Інституті є 14 науково-дослідних та 4 науково-допоміжних підрозділів. Загальна чисельність працівників за бюджетом “Наука” становить 123 особи: наукових співробітників – 101, у тому числі, докторів наук – 20 (серед них 14 професорів), кандидатів наук – 46. Щороку в Інституті виконується 15–16 науково-дослідних робіт, з яких фундаментальних – до 30 %, решту – прикладні. Патентоспроможні НДР складають 85–90 %.

Основними науковими напрямками, за якими працює інститут, є:

• Профілактика, діагностика, диференційна діагностика, консервативне та хірургічне лікування туберкульозу і НЗЛ

• Епідеміологічні та організаційно-методичні проблеми фтизіопульмонології

• Патофізіологія дихання і кровообігу, імунологічні, генетичні та біохімічні аспекти реактивності при туберкульозі та НЗЛ; створення нових лікарських засобів для фтизіатрії та пульмонології.

Співробітниками інституту опубліковано 711 праць, у тому числі, 10 монографій, 20 довідників та посібників, 10 методичних рекомендацій, 22 інформаційних листи, запропоновано 19 нововведень, отримано 28 патентів, впроваджено 183 різних розробок. Фтизіатри й пульмонологи України орієнтуються на публікації Інституту. Інститут видає 2 журнали – “Український пульмонологічний журнал” та журнал “Астма та алергія”, має свій офіційний Web-сайт.

У результаті виконання прикладних науково-дослідних робіт розроблена система лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз, хіміорезистентний туберкульоз та його рецидиви, пневмонію, бронхіальну астму, ХОЗЛ, грибкові захворювання легень, розроблені нові хірургічні втручання при туберкульозі та неспецифічних захворюваннях легень. Розроблена система заходів щодо зниження смертності в Україні.

Фундаментальні дослідження були спрямовані на вивчення біохімічних процесів при туберкульозі, особливостей імунної відповіді при різних формах туберкульозу. Досконально вивчаються особливості збудника туберкульозу в сучасних умовах. Розроблені нові препарати – теком, реосорбілакт.

Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені. Ф.Г.Яновського, як головна установа працює в таких напрямках:

• Співпраця з центральними органами виконавчої влади, розробка та вдосконалення нормативно-правової бази з фтизіатрії та пульмонології

• Участь у розробці та реалізації державних програм

• Розробка обліково-статистичних форм, збирання та аналіз статистичних даних з адміністративних територій України

• Організація та проведення наукових форумів

• Координація науковою діяльністю

• Координація діяльності протитуберкульозними закладами та моніторинг

• Участь у міжнародній діяльності

• Підготовка матеріалів для тендерних закупівель обладнання та протитуберкульозних препаратів

• Співпраця з різними організаціями

• Проведення лікувально-профілактичної роботи

• Підготовка кадрів та навчання

• Діяльність в асоціаціях

• Зв’язок з громадськістю.

Співпраця з центральними органами виконавчої влади, розробка та вдосконалення нормативно-правової бази. За три роки інститутом підготовлено 129 різних пропозицій для центральних та регіональних органів виконавчої влади, головних фтизіатрів і пульмонологів адміністративних територій України, для Верховної Ради, Уряду, АМН і МОЗ України, спрямованих на поліпшення фтизіопульмонологічної допомоги, з них 20 проектів наказів та змін до наказів МОЗ України з питань фтизіатрії та пульмонології.

Зокрема підготовлені такі найвагоміші документи:

• Указ Президента України від 6 грудня 2005 р., № 1694/2005 “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення”

• Указ Президента України від 14 лютого 2006 р., № 132/2006 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 січня 2006 року «Про заходи щодо підвищення ефективності боротьби з небезпечними інфекційними хворобами»

• Указ Президента України “Про надання Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г.Яновського статусу національного”

• Закон України від 15 березня 2006 р., № 3537–ІV “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення боротьби із захворюванням на туберкульоз”

• Закон України від 8 лютого 2007 р., № 648-V “Про затвердження Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 роках”

• Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р., № 143 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового профілактичного огляду певних категорій населення на виявлення туберкульозу”

• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 р., № 175-р “Про затвердження комплексу заходів щодо боротьби з епідемією туберкульозу на 2006 рік”

• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 р., № 354-р “Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 роках”

• Наказ МОЗ України від 11 серпня 2005 р., № 399 «Про удосконалення порядку виявлення ВІЛ-інфекції у хворих на туберкульоз»

• Наказ МОЗ України від 15 листопада 2005 р., № 610 “Про впровадження в Україні Адаптованої ДОТС-стратегії”

• Наказ МОЗ України від 08 грудня 2005 р., № 693 “Про затвердження тимчасових форм первинної облікової документації і форм звітності з туберкульозу та інструкцій щодо їх заповнення”

• Протокол надання медичної допомоги хворим на туберкульоз / Затверджений наказом МОЗ України від 28 січня 2005 р., № 45

• Посібник з питань боротьби з туберкульозом на основі міжнародних стандартів з контролю за туберкульозом (Методичні вказівки щодо впровадження Національної програми контролю за туберкульозом), затверджений наказом МОЗ України від 27.06.2006 р., № 422/40 “Про затвердження Посібника з питань боротьби з туберкульозом на основі міжнародних стандартів з контролю за туберкульозом”

• Наказ МОЗ України від 09.06.2006 р., № 385 “Про затвердження Інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз”

• Наказ МОЗ України від 24.05.2006 р., № 318 “Про затвердження Протоколу по впровадженню ДОТС-стратегії в Україні”

• Наказ МОЗ України від 09.06.2006 р., № 384 “Про затвердження Протоколу надання медичної допомоги хворим на туберкульоз”

• Наказ МОЗ від 05.06.2006 р., за № 361 “Про затвердження Методики розрахунку потреби в протитуберкульозних препаратах”

• Наказ МОЗ і АМН України від 13.07.2006 р., № 474/44 “Про створення Всеукраїнського центру контролю за туберкульозом МОЗ України”

• Наказ МОЗ України від 27.06.2007 р., № 359 “Про затвердження Положення про Всеукраїнський центр контролю за туберкульозом Міністерства охорони здоров’я України”

• Наказ МОЗ України від 19.032007 р., № 128 “Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю “Пульмонологія”

• Розрахована потреба в ліжко-місцях у санаторно-курортних закладах України для лікування хворих на туберкульоз.

Розроблені проекти таких нормативно-правових документів:

• Рекомендації щодо пільгового забезпечення працівників протитуберкульозних закладів

• Про рейтингову оцінку стану здоров’я населення, діяльності та ресурсного забезпечення протитуберкульозних закладів

• Розроблена програма с боротьби з туберкульозом серед військовослужбовців

• Розроблені “Показання для направлення дітей до фтизіатра” та “Рекомендації щодо профілактичного медичного огляду підлітків”

• Для АМН України підготовлений проект вузькопрофільної програми “Моніторинг хіміорезистентного туберкульозу в Україні”.

Інститут готовив матеріали щодо створення Українського центру із санаторно-курортного лікування хворих на туберкульоз МОЗ України на базі санаторію Старий Крим.

Інститут є розробником і відповідальним за вдосконалення таких галузевих стандартів з пульмонології та фтизіатрії:

• “Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на туберкульоз”

• “Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на поєднані захворювання – туберкульоз та ВІЛ-інфекцію”

• “Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на пневмонію”

• “Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на хронічні обструктивні захворювання легень”

• "Клінічний протокол надання медичної допомоги дорослим хворим бронхіальною астмою”

• “Клінічний протокол лікування дітей, хворих на туберкульоз”.

В Інституті розроблені також:

• Інструкція про проведення рентгенфлюорографічних оглядів

• Про затвердження Заходів щодо зниження смертності від туберкульозу

• Про затвердження Інструкції про порядок допуску до роботи в деяких професіях осіб, які хворіють на туберкульоз.

Державні програми. Інститут аналізував виконання Національної програми боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002–2005 рр., а тепер аналізує виконання Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 роках. Ми майже щороку подаємо інформацію про туберкульоз Секретарю Ради національної безпеки й оборони України для Президента і Кабінету Міністрів України, а також в МОЗ України.
У 2005 році була розроблена окрема тимчасова програма боротьби. з туберкульозом на 2006 р. В Інституті підготовлений проект Концепції і проект самої Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 роках, затвердженої Законом України “Про затвердження Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 роках” від 8 лютого 2007 року № 648–V. В ньому закладені основні напрямки наукових досліджень в Україні на наступні 5 років. Нині Інститут проводить моніторинг виконання цієї Програми.

У рамках виконання Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 роках в Інституті функціонує Координаційна рада із проблеми “Туберкульоз”. За минулою Національною програмою Координаційна рада проводила моніторинг виконання 25 наукових тем з проблеми туберкульозу в Україні. Щороку проводиться експертиза звітів цих наукових досліджень і даються рекомендації продовжувати НДР чи ні, прийняти заключний звіт чи ні.

Фахівцями Інституту розроблена Концепція адаптації ДОТС-стратегії до українських національних умов і Концепція функціонування фтизіатричної і пульмонологічної служб в цих умовах. Розроблений проект наказу МОЗ України “Про впровадження адаптованої ДОТС-стратегій в Україні”, який затверджений у 2006 році.

Статистична звітність. Фахівці Інституту розробили нові обліково-звітні форми, які затверджені наказом МОЗ України, і застосовуються в країні. Щороку Інститут бере участь у прийомі річної державної статистичної звітності протитуберкульозних закладів. Щороку Інститут, як головний, видає 2 аналітичні статистичні збірники “Порівняльні дані про розповсюдженість туберкульозу, хвороб органів дихання та ефективність надання медичної допомоги хворим на туберкульоз на неспецифічні захворювання легенів”. На цих засадах проводиться вибірка негативних показників по кожній адміністративній території. Потім ми отримуємо причини виникнення цих негативних показників і даємо рекомендації, як їх усунути. На цих даних фахівці Інституту розробляють прогноз розвитку епідеміологічної ситуації щодо туберкульозу й хвороб органів дихання в Україні й на окремих його територіях.

Наукові форуми. Проведено 26 наукових та науково-практичних форумів, 6 конгресів національного та міжнародного рівня, 14 науково-практичних конференцій, 6 симпозіумів. В цьому році плануємо провести 4-й з’їзд фтизіатрів і пульмонологів України. Фахівці Інституту зробили понад 200 наукових та науково-популярних доповідей.

Координація наукової діяльності. Окрім проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, Інститут, як головний в країні проводить:

• координацію планування й виконання наукових досліджень, які проводяться іншими установами України

• науково-методичне керівництво лікувально-профілактичними установами охорони здоров'я України в області фтизіатрії й пульмонології.

Треба відмітити, що для виконання функції головної наукової установи Інститут не забезпечується додатковими фінансовими й матеріальними ресурсами з боку АМН і МОЗ України. Інститут виконує функції головної установи згідно плану на громадських засадах.

Інститут постійно організовує й здійснює координацію наукових досліджень, які проводяться в Україні в області фтизіатрії й пульмонології науковими установами й вищими навчальними закладами незалежно від форми власності й підпорядкування. Так, проблемна комісія “Пульмонологія та фтизіатрія” в складі 10 членів за 3 роки розглянула 157 матеріалів зі всієї України.

Координація діяльності протитуберкульозними закладами та моніторинг. За 3 роки фахівці Інституту готували матеріали і брали участь у 7 апаратних нарадах МОЗ України. 132 наших співробітники були у відрядженнях, де проводили експертну оцінку і надавали організаційно-методичну допомогу. Кураторські візити проведені у всі 27 адміністративних територій, де фахівці аналізували діяльність пульмонологічної та протитуберкульозної служби та лабораторної діагностики туберкульозу. Практично щороку головні фтизіатри і пульмонологи адміністративних територій заслуховуються на Вченій раді Інституту. Фахівці Інституту щороку проводять рецензування та експертну оцінку проведення пілотних проектів, наприклад, в Києві та Донецькій області, програм, пропозицій. Фахівці Інституту розробляли стратегію впровадження позики Світового банку “Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні” та здійснюють моніторинг її реалізації.

Міжнародна діяльність. Інститут щороку у вересні місяці подає статистичну інформацію про туберкульоз у Євро ТБ у Париж. Ця інформація друкується у щорічному збірнику ВООЗ. Щороку наші фахівці беруть участь у нараді, які проводить ВООЗ по контролю за туберкульозом в Європі. Аналогічні щорічні наради-семінари проводить Інститут. Три співробітники Інституту є членами робочих груп з туберкульозу у ВООЗ та Партнерства “Зупинити туберкульоз”, та експертами міжнародних організацій щодо туберкульозу та СНІДу.

Закупівлі. Інститут щороку бере участь у проведенні розрахунків потреби протитуберкульозних препаратів, флюорографів, мікроскопів, бронхоскопів та ін. апаратури, що централізовано закуповуються за кошти державного бюджету, готує техніко-економічні обґрунтування, висновки профільних комісій, проекти наказів МОЗ України про їх розподіл. 8 фахівців Інституту є членами експертних комісій МОЗ України щодо закупівлі товарів і послуг за державні кошти.

Співпраця з різними організаціями. 12 наших співробітників є членами різних профільних комісій по тендерних закупівлях, 2 співробітники – членами Міжвідомчої комісії по боротьбі з туберкульозом в Україні і 2 – аналогічної міжвідомчої комісії в м. Києві, 1 – головою Ради експертів лабораторної служби України.
На базі Інституту функціонують Референс-лабораторія з мікробіологічної діагностики туберкульозу, Всеукраїнський центр контролю за туберкульозом в Україні, кафедра туберкульозу Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. Працівники Інституту щороку готують заявки до Глобального фонду боротьби з туберкульозом, малярією і СНІДом, з яких лише на один рік був отриманий грант на ТБ і ВІЛ/СНІД. Тісна співпраця з Бюро ВООЗ в Україні та деякими міжнародними організаціями (PATH, Констела Фючерс групп, Британська рада) привела до кращої адаптації міжнародних стандартів до українських національних умов.

Лікувально-профілактична робота. Щороку число відвідувань нашої консультативної поліклініки з різних областей України складає близько 25 тис., де консультується близько 10–12 тис. хворих, а в стаціонарі проліковується близько 3 тис. хворих. Це найтяжчі хворі зі всієї України, часто з Молдови та інших країн СНД.

Підготовка кадрів. За 3 роки закінчені та подані до спеціалізованої ради, яка працює на базі Інституту, 25 дисертацій (в тому числі 6 – докторських), з них 20 % здобувачів є практичні лікарі з адміністративних територій, які навчаються у заочній аспірантурі. На базі інституту безкоштовно підвищили кваліфікацію біля 2562 лікарів, а на виїзних семінарах ще більше – понад 13800. Інститут беруть участь у роботі атестацій лікарів-фтизіатрів та пульмонологів у складі атестаційних комісій МОЗ та АМН України. Два співробітники Інституту є головними позаштатними фахівцями МОЗ України: один – Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності “Пульмонологія і фтизіатрія”, інший – зі спеціальності “Фтизіопедіатрія”. Розроблені та видані навчальні модулі для лікарів, лаборантів, середніх медичних працівників, менеджерів, працівників засобів масової інформації. Фахівці Інституту є викладачами-тренерами під час проведення навчальних семінарів.

Діяльність в асоціаціях. На базі Інституту активно функціонує Всеукраїнська асоціація фтизіатрів і пульмонологів та хіміотерапевтів. Це суттєво підсилює тезу, що Інститут проводить значну роботу як головний. 18 співробітників Інституту є членами Європейського респіраторного товариства і беруть участь у міжнародних конгресах.

Зв’язок з громадськістю. Інститут тісно співробітничає з неурядовими громадськими організаціями, зокрема “Українці проти туберкульозу”, “Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом”, “Трансатлантичні партнери проти СНІДу”, Товариство Червоного Хреста, Благодійний фонд “Розвиток України” та інші. Співпраця з ними спрямована у поліпшенні обізнаності громадськості щодо туберкульозу, видання буклетів, проведення популярних доповідей, публікація статей. Розроблені навчальні матеріали з питань профілактики туберкульозу для школярів та студентів.

Результати. Отже, окрім проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, Інститут, як головна установа, проводить координацію планування й виконання наукових досліджень, які проводяться іншими установами, а також науково-методичне керівництво лікувально-профілактичними установами охорони здоров'я України в області фтизіатрії й пульмонології. За попередніми статистичними даними за 2006–2007 роки захворюваність населення всіма формами туберкульозу зменшилася на 5,11 %, або з 84,1 до 79,8 на 100 тис. населення. Лише за останні 2 роки в Україні на 2,1 % зменшилася захворюваність туберкульозом серед дітей до 14 років, на 10,6 % зменшилася захворюваність серед підлітків 15–17 років. За 2005–2006 роки смертність від туберкульозу зменшилася з 25,3 до 22,1 на 100 тис. населення, або на 12,65 %. За 2005–2006 роки смертність від хвороб органів дихання зменшилася з 59,4 на 100 тис. населення до 52,9 на 100 тис. населення, тобто на 10,94 %.

В цьому є неабияка заслуга Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського.