В.М. МЕЛЬНИК, В.Г. МАТУСЄВИЧ

ВЕСНА – що треба памятати щоб не заразитися туберкульозом!

Останніми роками в Україні, як й у багатьох країнах світу, особливо тих, що зазнали соціально-економічної кризи, невпинно зростає кількість хворих на туберкульоз. Так, на кожні 100 тисяч населення України у 1990 році реєструвалося 32 нових випадки туберкульозу, тоді як до 1999 року ця цифра збільшилася в 1,7 раза і на кожні 100 тис. населення виявлено 54,3 нових хворих на туберкульоз. Якщо ж врахувати не вилікуваних хворих у минулих роках, то в Україні офіційно зареєстровано 604500 хворих на туберкульоз. Якщо б вони мешкали на одній території, то хворі на туберкульоз заселили б цілу область України майже таку як Чернівецька, або два міста Севастополя.

Від туберкульозу щороку помирає 8–9 тис. хворих – це 80–90 % від усіх тих, що помирають щороку від всіх інфекційних та паразитарних хвороб. Отже, туберкульоз сьогодні уносить найбільше людей у могили. Якщо у 1990 р. на кожні 100 тис. населення померло 8 хворих, то у 1999 р. кількість померлих від туберкульозу збільшилася до 19,9 на кожні 100 тис. мешканців України.

Окрім хворих людей, в Україні нараховується близько 26–27 тисяч хворих на туберкульоз сільськогосподарських тварин. Це важливо знати тому, що туберкульоз – заразна інфекційна хвороба. Здорова людина може заразитися туберкульозом від хворої людини чи від хворої тварини (при догляді за твариною чи при споживанні м’яса молока, сметани, масла, сиру, кисломолочних продуктів від хворої на туберкульоз тварини). А якщо врахувати ще й те, що туберкульозом хворіють більше 55 видів сільськогосподарських і диких тварин, риб, біля 25 видів птахів, то, безперечно, зрозуміло, що ми не маємо сьогодні реального уявлення про розповсюдженість туберкульозу в Україні.

Туберкульоз у людини чи тварини виникає тоді, коли в організм потрапив збудник цієї недуги – Мікобактерія туберкульозу. Розрізняють різні види мікобактерій туберкульозу. До мікобактерій людського виду сприйнятливі людина, мавпи й деякі інші види тварин. Мікобактерії бичачого виду можуть спричинити туберкульоз у людини й багатьох тварин (велика рогата худоба, свині, кози, м'ясоїдні, коні, вівці, олені, марали, борсуки та ін.). Кури, фазани заражаються Мікобактерією туберкульозу пташиного виду. Остання може спричинити туберкульоз й у людини, великої рогатої худоби. Свині легко заражаються всіма трьома перерахованими вище мікобактеріями (людського, бичачого, пташиного видів), а також й іншими мікобактеріями, наприклад, мишачого виду. Рибний вид мікобактерії уражає акваріумних, річкових, морських риб, найчастіше Карпових, лососьових, анабантових, харацинових та інших риб. Відомі випадки повальної гибелі риб від туберкульозу. В Україні вже з’явилися випадки туберкульозу у людей, спричинені Мікобактерією африканською.

Мікобактерії поражають всі органи і тканини організму. Адже немає такого органу людини чи тварини, який би не уражався туберкульозом. Тому залежно від місця ураження мікобактерії можуть виділятися від хворого на туберкульоз з харкотинням, (при туберкульозі органів дихання), калом (при туберкульозі шлунково-кишкового тракту), сечею чи спермою (при туберкульозі сечостатевої системи), з молоком при годуванні дітей (при туберкульозі молочної залози), із менструальними виділеннями (при туберкульозному ураженні жіночих статевих органів), із сльозами (при туберкульозі очей), з виразок, нориць (при туберкульозі шкіри, лімфатичних вузлів чи кісток із норицями) тощо.

Хворі на туберкульоз тварини виділяють мікобактерії з харкотинням і слиною, фекаліями, сечею, заражаючи пасовища. Мікобактерії можуть потрапити у здоровий організм при споживанні зараженого молока, м’яса.
Мікобактерії туберкульозу дуже стійкі в навколишньому середовищі та можуть виживати в ньому роками. Досить відзначити такий відомий факт, що не так давно у єгипетських пірамідах знайшли залишки ураженої туберкульозом кістки покійного, вміст її посіяли на живильне середовище і на ньому виросли Мікобактерії туберкульозу. Коли цими мікобактеріями заразили морських свинок, то вони захворіли на туберкульоз. Вважається, що мікобактерії туберкульозу у річковій воді живуть до 5 міс., у грунті 1–2 міс., у фекаліях і на пасовищах – більше 1 року, в молочних продуктах (масло, сир та інші), що зберігаються на холоді – до 10 міс., в пилу – до 3–5 міс. При температурі мінус 23 градуси за Цельсієм мікобактерії туберкульозу не гинуть 7 років, а сонце їх убиває лише через 2 – 6 годин. При нагріванні до температури плюс 85 градусів за Цельсієм мікобактерії гинуть через півгодини.

Вважається, що туберкульозом частіше хворіють люди і народи не тільки із низьким добробутом життя, які погано харчуються, недоїдають, живуть у поганих житлових умовах, зазнають переохолодження і стресів, але й люди і народи із низьким культурним рівнем, недостатнім санітарно-гігієнічним вихованням. Якщо всі нові випадки туберкульозу розподілити за сезонами, то найбільше хворих на туберкульоз виявляється навесні. Це зумовлено не тільки тим, що весною найчастіше буває гіповітаміноз, оскільки люди практично не вживають свіжих овочів і фруктів, а ті овочі й фрукти, що зберігалися взимку, особливо при неправильному зберіганні, дуже бідні на вітаміни й мікроелементи. Нераціональне харчування навесні, безумовно, знижує імунітет і організм людини й тварини стає сприйнятливіший до туберкульозної інфекції.

Однак, незбалансоване харчування і гіповітаміноз навесні не є єдиними чинниками підвищеної сприйнятливості до туберкульозу. Неабияке значення у зараженні людей та тварин туберкульозом має перенасичення грунтів, тротуарів, доріг мікобактеріями туберкульозу внаслідок бридкої, безкультурної поведінки людей, що приховується сніговим покривом. Наведемо кілька найтиповіших випадків.

1. Вийдіть на вулицю, в парк чи у ліс після першого снігу. І що ви побачите? – То тут, то там сліди від сечовипускання людей чи тварин.
Зверніть увагу, що робиться надворі після весняного потепління: грязюка, брудний від пилу сніг, на якому то тут, то там видніються фекалії тварин та людей.

Зауважте, що твориться у довкіллі у післясвяткові дні: ви обов’язково помітите де-небуть блювотиння.

Пройдіть уважно парком чи тротуаром і ви побачите, як люди плюють, шмаркають на вулицю.

А тепер уявімо собі, що блювотні й калові маси, сеча, слина, носові виділення є від хворих на туберкульоз. Через день-два сніг щезне, буде багато пилу, подує прохолодний, весняний вітерець і все це разом із мікобактеріями туберкульозу здійметься у повітря. Здорові люди, діти і тварини будуть вдихати це повітря і безумовно заразяться туберкульозом.

2. Чи не помічали ви, яка кучугура пилу бурлить за трамваєм у перші сонячні весняні дні, а у трамваї, автобусі чи тролейбусі людей не видно через густий, їдкий пил? Люди кашляють і чихають від нього. Адже цей пил може містити мікобактерії туберкульозу.

3. Чи не бачили ви двох-трьох випивох у парку чи під парканом, які із горла однієї пляшки оковитої по-черзі випивають? Адже у одного з них може бути туберкульоз і заразить він усіх своїх “собутильників”.

4. Чи не траплялося вам бачити, як мати купить дитині гостинця, спершу відкусить і сама попробує, а потім дає доїдати дитині? А хто знає, чи не захворіла мати вчора-позавчора туберкульозом і сама цього не знає, а дитину вже сьогодні може заразити?

5. Є в Україні ще села, у котрих на весіллях, днях народження, храмових святах чи інших гостинах, не подають окремий посуд. І всі гості споживають їжу з однієї тарілки чи миски. Досить одного туберкульозного хворого серед них, щоб заразити інших.

6. Придивіться уважніше, коли на зупинку приїхав трамвай, тролейбус чи автобус! Усі курці, заходячи у транспорт під ноги кидають недопалки. Інші – найзбідніліші – підпирають ці недопалки: одні докурюють, інші гасять і заховують на чорний день. На жаль, нікому не приходить у голову, що цей недопалок міг викинути туберкульозний хворий. Безсумнівно, той, хто докурить його – заразиться туберкульозом.

7. Чомусь у людей склалося хибне враження, що при хаотичних статевих збочинах із невідомими партнерами можна заразитися гонореєю, сифілісом чи СНІДом. Ніхто не здогадується, що туберкульозом теж можна заразитися при статевих стосунках із будь-ким.

По-перше, якщо у невідомого статевого партнера туберкульоз легень, то він обов’язково передасть його разом із статевою насолодою.

По-друге, припустимо, що у випадкового статевого партнера туберкульоз простати чи у партнерші – туберкульоз матки. За таких умов при статевих збочинах взаємозараження туберкульозом не уникнути.

Таких випадків зараження туберкульозом унаслідок санітарного безкультур’я можна навести і більше. Усе це свідчить про те, що, починаючи від дитячого садка, треба навчати дітей не тільки культури поведінки, а й санітарної культури.

За цих та інших умов туберкульозна паличка попадає в організм людини різними шляхами: через легені, коли в них проникає повітря, заражене бризками харкотиння і слини, що виділяються при кашлі хворої людини або тварини, чи при вдиханні запорошеного повітря, в якому є мікобактерії туберкульозу. Потрапляння збудника туберкульозу в організм здорової людини можливе й при вживанні заражених продуктів харчування, зокрема сирого молока, погано провареного м`яса від хворих на туберкульоз тварин. Рознощиками туберкульозу можуть бути мухи. таргани, деякі кліщі, зараження можливе також при поцілунках, допалюванні чужих цигарок, через книжки, пошкоджену шкіру тощо.

Найчастіше туберкульозні палички виділяються під час кашлю, чхання та голосної розмови хворими на туберкульоз легень. З рота хворої людини вилітають дрібнесенькі крапельки харкотиння, які містять туберкульозні палички, вони утримуються у повітрі у суспендованому стані до 4 – 6 годин, потім вони осідають на різних речах в кімнаті хворого, висихають і перетворюються на порох. Коли підмітається підлога, витрушуються простирадла, ковдри, килими та інші м'які речі, порох із туберкульозними паличками забруднює повітря приміщення.

Зараження можливе й під час стикання з харкотинням хворого при поцілунках та рукостисканнях. Харчові продукти забруднені туберкульозними паличками, вживання посуду і всіх речей, якими користувався, хворий – це також нерідко джерело зараження. Уживання некип'яченого молока корів, хворих на туберкульоз, також веде до зараження туберкульозом. Зараженню сприяють негігієнічні умови життя і постійний тісний контакт із туберкульозним хворим. Особливо легко заражаються туберкульозом діти. Не можна допускати, щоб діти стикалися з туберкульозними хворими. Не слід дозволяти цілувати дітей не тільки хворим, але й здоровим.

Щоб знищити мікобактерії туберкульозу, які випадково потрапили у вашу квартиру, прибирання квартири слід робити лише вологе. Кімнату слід систематично провітрювати. Харчові продукти завжди треба прикривати. Плювальниці хворого треба щільно закривати. Необхідно інтенсивно боротися з мухами, бо вони легко переносять туберкульозні палички. Не рекомендується у квартирах хворих тримати будь-яких домашніх тварин, бо вони не тільки можуть заразитися туберкульозом, але й на своїй шерсті розносити туберкульозні палички по квартирі, у парках, де вигулюються домашні тварини.

Категорично забороняється користування речами, посудом, рушниками, зубними щітками хворих на туберкульоз. Посуд зберігається окремо і після вживання його кип'ятять в 2 % розчині питної соди (гідрокарбонату натрію) або заливають 2 % розчином хлораміну на чотири-шість годин. Білизну хворого при зміні не можна струшувати; її обережно складають у наволочку, яку попередньо замочують в 3 % розчині хлораміну, або складають її у целофановий мішок і зав`язують. Перед пранням білизну треба залити 3 % розчином хлораміну на цілу добу і прати її слід окремо.

Все населення повинно знати і пам`ятати, що із заразним хворим на туберкульоз можна зустрітися на виробництві, в установі, в місцях громадського харчування, в тролейбусах, автобусах, трамваях, метро, фунікульорі, літаку, потягу, театрах, кіно, в поліклініці, аптеці, в церкві, на ринку та в інших місцях громадського користування. Оскільки не можна виключити можливості контакту з хворими на заразні форми туберкульозу легенів в умовах сучасної епідемії цієї недуги, то слід знати елементарні принципи захисту від туберкульозу.

Найважливішим засобом захисту від туберкульозу є дотримання правил особистої гігієни, утримання в чистоті свого одягу та взуття, часте миття рук, не тільки перед їдою, а зразу після приходу з вулиці додому. Для утримання імунітету на належному рівні слід добре харчуватися. Їжа повинна бути різноманітною, багатою на білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мікроелементи. Житлові та робочі приміщення треба добре провітрювати, застосовувати вологе прибирання, а також відкривати штори, гардини, щоб у кімнату заглядало сонце, яке вбиває мікобактерії туберкульозу. Це в значній мірі забезпечує від зараження туберкульозом.