2000.- № 2.- Дополнение.
СТАТЬИ

Оглавление номера

Т.О.Перцева, Л.А.Ботвінікова

ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З ХВОРИМИ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ В УКРАЇНІ

Дніпропетровська державна медична академія

Незважаючи на великий досвід і досягнення клініцистів усього світу, зростаюча медико-соціальна значимість бронхіальної астми (БА) (часта і тривала непрацездатність, рання інвалідизація, витрати на лікування), змушує весь час шукати нові форми організації лікування цих хворих. Нині показано, що більшість випадків невдалого лікування хворих на БА пов'язані саме з нерозумінням пацієнта сутності даного захворювання, яке веде до невірного дотримання або ігнорування рекомендацій лікаря. Так, за деякими даними, 40 % хворих БА вважає, що їм не вистачає інформації про їхній стан здоров'я. Найчастіше хворі отримують інформацію з випадкових джерел, і ця інформація в більшості випадків буває перекрученою. Майже половина астматиків вважає, що астматичний статус не вимагає госпіталізації, 37 % хворих думає, що будь-який напад задухи може пройти сам по собі. Практично усі хворі не уявляють сутності змін, що відбуваються в організмі при БА. Пацієнти не вміють правильно користуватися дозованими інгаляторами, не знають їхніх відмінностей. Багато хворих не мають ні найменшої уяви про спейсер, пікфлоуметр, небулайзер. Виявляється насторожене, а часом - негативне відношення хворих на БА до необхідності використання постійної базисної терапії, особливо кортикостероїдної. Часто це відбувається внаслідок того, що лікар надає інформацію в малодоступній для хворого формі, а мало знаючий про свою хворобу хворий не в змозі вірно сприйняти цю інформацію. Зробити терапію максимально гнучкою, ефективною можна тільки при активній грамотній участі пацієнта у власному лікуванні. Союз лікаря, розуміючого суть БА у хворого, і хворого, який знає особливості свого захворювання, здатного контролювати свій стан і проведену терапію, дозволить установити єдність дій, уникнути ускладнень. Тому навчання хворих на БА, до якого багато лікарів донедавна відносилися скептично, є необхідною умовою для успішного лікування. Проте було доведено, що рутинне навчання хворих лікарями або медичними сестрами не приводить до поліпшення результатів лікування: хворі вважають час прийому лікаря не вдалим для обговорення всіх питань і проблем, пов'язаних із їхнім захворюванням. Вітчизняні автори показали, що однією з ефективних форм допомоги хворим, що страждають на бронхообструктивний синдром, є їх диспансерне спостереження з призначенням індивідуального лікування. Проте, у практичній охороні здоров'я диспансерне спостереження цих хворих найчастіше має формальний характер. Основною причиною звертання хворого до лікаря є загострення плину цих захворювань. І тому основна медична допомога цим пацієнтам надається в госпітальних умовах, що істотно підвищує загальну вартість лікування.

Внаслідок цього для даного контингенту хворих створюються спеціальні форми роботи, такі як астма-школи, пульмо- і астма-клуби, астма-кабінети, астма-дні і працюючі в їхніх рамка навчальні програми. У Франції створені астмологічні консультації, У США поширені астма-клуби, у Німеччині найбільш популярні так звані "групи самопідтримки", у Швейцарії - семінари по навчанню хворих. В рамках Національної програми по боротьбі з БА в Росії з 1992 року почали розроблятися і впроваджуватися спеціальні навчальні програми для хворих. Зокрема, були створені астма-школи. Тільки по Москві їх сьогодні нараховується вісім та їх географія з кожним роком поширюється. Подібна тенденція спостерігається й в інших країнах СНД. У Україні вже протягом декількох років успішно розвивається система астма-клубів і астма-шкіл, а з недавнього часу - і клубів "Хронічні обструктивні захворювання легенів". У м. Києві, на базі Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України була розроблена програма ведення хворих з бронхообструктивним синдромом (в рамках астма-шкіл), що містить у собі наступні напрямки: заходи профілактики, антинікотинова пропаганда, планова терапія і лікування загострень, забезпечення хворих повною інформацією про своє захворювання, навчання користуванню засобами індивідуального контролю і допоміжних механічних пристроїв для проведення терапії. У м. Львові розроблена і впроваджена програма лікування і навчання для дітей пубертатного віку, хворих на БА. Робота в цьому напрямку вимагає максимальної активізації, великих витрат часу і сил як від пацієнта, так і від лікаря. Проте, вона є невід'ємною частиною комплексного лікування хворих на БА і тільки такий шлях може призвести до підвищення фізичної активності пацієнта, подовженню ремісії і, у підсумку, підвищенню якості життя хворого.
На кафедрі факультетської терапії Дніпропетровської державної медичної академії вже 4 роки успішно функціонує астма-школа, основна мета якої навчити хворих на БА контролювати свою хворобу, дати рекомендації щодо лікарських препаратів, правил їхнього використання, особливостей поведінки під час загострень і т.і. За період роботи астми-школи навчання в ній пройшли 520 чоловік. Розроблена і впроваджена програма комплексного лікування, навчання і реабілітації хворих на БА в умовах астма-школи, що включає наступні кроки:

1) вступна бесіда з пацієнтом, що припускає грамотне інформування хворого про його захворювання, шляхи і методи лікування. Мета бесіди - пробудити бажання пацієнта до активного співробітництва з лікарем у процесі лікування;

2) групове навчання хворого в умовах астма-школи, що передбачає забезпечення хворого і його родичів як можна більш повною інформацією про захворювання. Які причини виникнення і розвитку БА? Хворі повинні знати, що це хронічне захворювання, яке вимагає щоденного, незалежного від симптомів лікування, про правила протиаллергичного режиму і повинні дотримувати їх. Медикаментозне лікування БА: лікар розповідає про негормональні протизапальні препарати або глюкокортикостероїди, а також бронхолітичні препарати, інформує про правила їхнього прийому і впливу на організм. Яке місце інгаляційної терапії в лікуванні цього захворювання? Як лікувати загострення захворювання? З якою метою і як правильно застосовуються відхаркувальні препарати? Як здійснюється профілактика вірусної інфекції? Які принципи раціонального харчування при БА? Це лише мала частина питань, які обговорюються на засіданнях астма-школи. Групові заняття проводяться у вигляді лекцій. Загальна тривалість циклу - 12 місяців;
3) заняття, присвячені навчанню хворих користуванню засобами індивідуального контролю - пікфлоуметрами, електронними астма-моніторами. Пацієнти повинні навчитися будувати й аналізувати графіки пікфлоуметрії з метою контролю за ефективністю терапії і розпізнавання ранніх симптомів захворювання. Велике значення надається плану самоконтролю астми, складеному за принципом кольорових зон ("світлофора"). Не менше важливим є навчання ведення хворими так званих "щоденників самоконтролю", у яких вони відзначають застосовувані препарати, режим і їх дозування. Такі заняття проводяться індивідуально з кожним хворим. На них також розробляються індивідуальні схеми планової терапії і ліквідації загострень;

4) навчання хворих навичкам правильної техніки використання дозованого аерозольного інгалятора і допоміжних механічних пристроїв для проведення терапії (спейсерів, спінхалерів, ротахалерів, турбохалерів, дискхалерів і ін.), небулайзера, ультразвукового інгалятора. Ці заняття проводяться з групою хворих, яка складається з 3-4 чоловік;

5) до немедикаментозної реабілітації відноситься навчання хворого раціональній дієтотерапії, основам дихальної гімнастики, яке може починатися в період загострення захворювання. Лікувальну фізкультуру і дозовані фізичні навантаження (ходьба, плавання, біг) рекомендується застосовувати при затиханні загострення хвороби. Індивідуально хворим призначаються процедури для загартування;

6) психотерапія, яка забезпечує хворого засобами психологічного самозахисту, що робить його більш стійким до зовнішніх стресорних впливів, а також здатним до подолання життєвої критичної ситуації, обумовленої характером захворювання. Виділяють т.зв. "малу" психотерапію, яка запроваджується медперсоналом. Вона спрямована на подолання нозофобії і формування у хворого раціонального відношення до хвороби. Спеціальні методи - аутотренінг, гіпносуггестивна і добре продумана обстановочна терапія - також є обов'язковими і проводяться психотерапевтом. 

Немедикаментозне лікування і психотерапія проводяться індивідуально з кожним хворим на протязі року.

Створена модель навчання хворих дозволила за порівняно невеликий проміжок часу значно підвищити знання хворих на БА про своє захворювання, збільшити кількість застосовуваних приладів індивідуального використання, поліпшити техніку використання інгаляторів, змінити спектр лікарських препаратів у бік більш сучасних і безпечних. Проведення занять, як індивідуальних, так і групових, дозволило домогтися взаєморозуміння між пацієнтом і лікарем, зробити хворого активним учасником лікувально-діагностичного процесу, що в остаточному підсумку привело до підвищення ефективності лікування - зниження частоти та важкості загострень, кількості госпіталізацій.

Перцева Т.О., Ботвінікова Л.А. Досвід організації роботи з хворими на бронхіальну астму в Україні // Укр. пульмонолог. журн. - 2000. - № 2, дополнение.- С. 50 - 51.

Оглавление номера