Про інститут:
історія,
загальні
положення,
структура,
наукова
діяльність,
плани НДР,
лікувально-діагностична робота,
провідні вчені
Новини:
новини на
сайті
Наші видання:
"Український пульмонологічний журнал" (УПЖ),
"Український
хіміотерапевтичний журнал" (УХЖ),
"Астма та алергія"
Оригінальні статті:
оригінальні наукові статті, що раніше не публікувалися
Нововведення:
методичні рекомендації,
інформаційні
листи,
відомчі
інструкції,
нововведення,
монографії
Патенти:
патенти
й авторські свідоцтва інституту
Звіти про НДР:
реферати закінчених науково-дослідних робіт
Підготовка кадрів:
аспірантура,
клінічна ординатура,
планування дисертацій,
курси інформації і
стажування,
на
допомогу аспіранту і здобувачу
Наукові форуми:
резолюції й
звернення з'їздів, конференцій, нарад
Інформація для фахівців:
огляди
літератури, статистична інформація, нове у лікуванні туберкульозу та
неспецифічних захворювань легень
Інформація для населення:
корисна
інформація про захворювання легень, їх профілактику й лікування
Асоциация фтизиатров и пульмонологов
Украины:
основные
задачи и деятельность ассоциации |
ЗВЕРНЕННЯ
учасників наради-семінару "Проблеми фтизіатрії в Україні та шляхи їх
вирішення"
(м. Житомир, 3 червня 2004 р.)
до Президента, Голови Верховної Ради та
Прем'єр-міністра України
Вельмишановні
Леоніде Даниловичу, Володимире Михайловичу,
Вікторе Федоровичу!
З 1993 року, відколи в Україні
зареєстрована епідемія туберкульозу, ця недуга невпинно розповсюджується.
Щороку від туберкульозу помирає більше 10 тис. наших співвітчизників і
держава несе збитки близько 1,5 млрд. грн. Не зважаючи на те, що в Україні
сьогодні практично існує основна нормативно-правова база із врегулювання
протитуберкульозних заходів, зокрема Укази Президента, Закони України,
постанови Кабінету Міністрів, накази й рекомендації МОЗ України, проте вони
не фінансуються в повному обсязі й, відповідно, реалізовуються в міру їх
фінансування.
Нас особливо турбує зростання
захворюваності туберкульозом серед медичних працівників. Якщо до 1990 року в
Україні на туберкульоз захворювало до 40 працівників
лікувально-профілактичних закладів протягом року, то останніми роками щороку
захворює на туберкульоз більше 800 працівників медичних закладів.
Найбільше занепокоєння є щодо
працівників протитуберкульозних закладів, які повсякденно контактуючи із
заразними хворими на туберкульоз, залишаються зовсім не захищеними. Через
брак фінансування у протитуберкульозних закладах не проводяться поточні
ремонти та дезінфекційні заходи, немає засобів індивідуального захисту для
працівників. Наші працівники ледь-ледь зводять кінці з кінцями на свою
мізерну заробітну плату, яка набагато нижча не тільки від середньої
заробітної плати у промисловості, але й від мінімального прожиткового
мінімуму. Вони залишені можливості збалансованого, раціонального харчування,
достойного утримання своїх сімей, через що їх колективний імунітет набагато
нижчий від працівників інших галузей народного господарства.
На парламентських слуханнях щодо
туберкульозу у 2003 році прийняте рішення про підвищення заробітної плати
працівникам протитуберкульозних закладів, але, на жаль, це рішення виявилося
не почутим.
Виходячи із викладеного, просимо
Вас, вельмишановні Президенте, Голово Верховної Ради, Прем'єр-міністре,
довести рівень заробітної плати працівникам протитуберкульозних диспансерів
та протитуберкульозних відділень лікувально-профілактичних закладів до рівня
середньої заробітної плати в промисловості, а також поліпшити фінансування
чинних сьогодні нормативно-правових документів.
Прийнято
одноголосно
учасниками наради-семінару
(м. Житомир, 3 червня 2004 р.) |