РІШЕННЯ
науково-практичної конференції
«Актуальні проблеми профілактики, діагностики і лікування туберкульозу. До 150-річчя з дня народження
академіка Ф. Г. Яновського»
(м. Київ, 17 червня 2010 р.)

Туберкульоз досі не подоланий у жодній країні світу. Ця недуга залишається однією із найактуальніших в Україні. Незважаючи на те, що з 2006 р. наступив етап стабілізації епідемії туберкульозу в Україні, він є найчастішою причиною смерті серед людей на всі інші інфекційні та паразитарні хвороби.

Науково обґрунтовану боротьбу з туберкульозом в Україні започаткував академік Феофіл Гаврилович Яновський, якому 12 червня ц. р. виповнилося 150 років з дня народження і 82 роки з дня пам’яті. Ф.Г. Яновський воістину корифей світової наукової медицини, великий терапевт і фтизіатр, один із засновників знаменитої Київської терапевтичної школи. Він займався питаннями не тільки фтизіатрії, а й за нинішньою класифікацією медичних професій – пульмонологією, нефрологією, дерматологією, фізіологією, бактеріологією, інфекційними хворобами, патологічною анатомією. Він перший в історії української медицини академік-клініцист.

Нині в Україні складна ситуація із захворюванням на туберкульоз зумовлена численними соціально-економічними та медичними факторами – зниженням рівня життя населення та наявністю значної кількості хворих осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі, недостатнім фінансуванням протитуберкульозних заходів, недостатньою кількістю кваліфікованих медичних кадрів, поширенням хіміорезистентного туберкульозу та ВІЛ-інфекції. Вони зумовили низку невирішених проблем:
· Система лікувально-профілактичних заходів виявилася малоефективною у боротьбі із захворюванням на туберкульоз через несвоєчасне виявлення хворих, недостатній контроль за їх лікуванням;
· Недостатня організація епідеміологічного нагляду за туберкульозом.
· Не завжди контрольовано проводяться лікування та хіміопрофілактика туберкульозу, що знижує їх ефективність.
· Мляво й неактивно проводиться активне виявлення хворих на туберкульоз.
· У багатьох випадках не проводиться гістологічне підтвердження позалегеневого туберкульозу.
· Недостатньо проводяться профілактика, діагностика та лікування хворих на хіміорезистентний та ВІЛ/СНІД-асоційований туберкульоз.
· Недостатній моніторинг Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007 – 2011 роках і протитуберкульозних заходів.
· Підготовка медичних працівників, працівників соціальних служб організована на низькому рівні.
· Незадовільна матеріально-технічна база протитуберкульозних закладів та установ.
· Недосконала система інформування населення з питань профілактики і лікування туберкульозу, соціальної реклами здорового способу життя.

Заслухавши і обговоривши доповіді та виступи у обговоренні, учасники науково-практичної конференції «Актуальні проблеми профілактики, діагностики і лікування туберкульозу. До 150-річчя з дня народження академіка Ф. Г. Яновського» пропонують:

1. Лікарям протитуберкульозних закладів та фахівцям ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г.Яновського Національної академії медичних наук України":
1.1. Активізувати публікації про Ф.Г.Яновського.
1.2. У бібліотеці інституту забезпечити постійно діючу виставку наукових праць Ф.Г.Яновського.

2. Лікарям протитуберкульозних закладів:
2.1. Сформувати поновлені групи ризику щодо туберкульозу залежно від поширеності туберкульозу у різних адміністративних територіях.
2.2. Вважати пріоритетним активне виявлення і профілактику туберкульозу серед груп ризику, а потім здійснювати їх серед решту населення пропорційно з виділеним фінансуванням.
2.3. Активізувати навчання фахівців щодо проведення контрольованого лікування хворих на всіх етапах (стаціонарно – амбулаторно – санаторно).
2.4. Формувати прихильність до лікування хворих на туберкульоз методами посилення санітарно-освітньої роботи та соціальної підтримки хворих на амбулаторному етапі.

3. МОЗ України, Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції / СНІДу, туберкульозу та іншим соціально-небезпечним хворобам:
3.1. Посилити контроль і менеджмент за реалізацією Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007 – 2011 роках.
3.2. Покласти на кафедри туберкульозу медичних вузів та закладів післядипломної освіти проведення додаткового короткострокового 5-денного навчання лікарів і медичних сестер з регіональних лікувальних установ з питань туберкульозу.
3.3. Поліпшити лікарський менеджмент протитуберкульозних препаратів, що централізовано закуповуються з Державного бюджету.
3.4. Звернутися до Президента України щодо запровадження 12 червня Всеукраїнського дня фтизіатра в честь дня народження Ф.Г.Яновського
3.5. Звернутися до Кабінету Міністрів України щодо затвердження системи пільг для працівників протитуберкульозних закладів.
3.6. Вдосконалити систему закупівлі туберкуліну й вакцини БЦЖ для адміністративних територій України.

4. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам Головних управлінь охорони здоров’я обласних Дніпропетровської та Львівської, Головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф Черкаської, управління охорони здоров’я та курортів Вінницької, управління охорони здоров’я та медицини катастроф Одеської, управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров’я Севастопольської міських державних адміністрацій, Голові Державного Департаменту України з питань виконання покарань (за згодою):
4.1. Посилити контроль за виконанням Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007 – 2011 роках і аналогічних регіональних програм та планів.
4.2. Налагодити неухильне стандартизоване лікування хворих на туберкульоз, в т.ч. із множинною лікарською стійкістю мікобактерій туберкульозу, й моніторинг у процесі антимікобактеріальної терапії.
4.3. Надавати соціальну підтримку хворим на туберкульоз на амбулаторному етапі лікування.
4.4. Взяти під контроль проведення санітарно-освітньої роботи і пропаганда здорового способу життя серед населення та навчання хворих на туберкульоз.

5. Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та іншим соціально-небезпечним хворобам, директору ДУ “Національний інститут фтизіатрії та пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України” (за згодою):
5.1. Посилити надання організаційно-методичної допомоги лікувально-профілактичним закладам України з питань туберкульозу.
5.2. Запланувати і видати методичні рекомендації щодо актуальних проблем саркоїдозу в Україні.

6. Всеукраїнському центру контролю за туберкульозом МОЗ України:
6.1. Посилити організаційно-методичну, аналітично-інформаційну, санітарно-просвітницьку діяльність щодо туберкульозу.
6.2. Завершити впровадження національного реєстру хворих на туберкульоз.

Прийнято одноголосно.

м. Київ, 17 червня 2010 р.